- вводити
- [ўво/диетие]
= уводити-о/джу, -диеш; нак. ўвод', ўво/д'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вводити — (уво/дити), джу, диш, недок., ввести/ (увести/), введу/, введе/ш, наказ. сп. вводь; док., перех. 1) Ведучи, супроводжуючи, примушувати або допомагати зайти куди небудь, в межі чогось. || Долучати до чого небудь, робити учасником чогось. ||… … Український тлумачний словник
вводити — див. уводити … Словник церковно-обрядової термінології
вводити — див. уводити … Словник синонімів української мови
вводити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
уводити — і вводити Те саме, що уцерковлювати … Словник церковно-обрядової термінології
інтродукувати — вводити, впроваджувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
уводити — I = вводити, увести, ввести 1) (ведучи, супроводжуючи, допомагати / примушувати зайти куди н., у межі чогось), заводити, завести, у[в]проваджувати, у[в]провадити, запроваджувати, запровадити 2) (уносити у твір, використовувати у творі),… … Словник синонімів української мови
воѥвода — ВОѤВОД|А (267), Ы с. Воевода, военачальник: тоу бѣ съшьлос˫а... и кн˫ази и вьсе бол˫арьство и вьсе старѣишиньство. и воѥводы вьс˫а роусьскы землѣ и вьси предрьжаща˫а страны вс˫а. СкБГ XII, 25б; да ˫ако же приде къ воѥводѣ мѣста того. (τὸν...… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
въпълчати — ВЪПЪЛЧА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Перен. Воодушевлять, возбуждать: Тако же и воѥводѣ. своѥ ѥсть люди вводити издрѩдны˫а. и вполчати ˫а ѹтѣшными словесы. (παραθήγειν) ФСт XIV, 61г. Ср. ѹпълчати … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ацетилювати — у/ю, у/єш, недок. Вводити ацетильну групу радикал у структури інших органічних сполук … Український тлумачний словник